Статут громади

„ЗАРЕЄСТРОВАНО”                                                                „ЗАТВЕРДЖЕНО”
 
Бородянське районне                                                  рішенням тринадцятої сесії
управління юстиції                                                      Бабинецької селищної ради                 
“___” _________ 200 р.                                                      V скликання
№ ____                                                                            “ 11 ”  квітня   2008 р.                                                    
Начальник                                                                       
В.П. Клевчук
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                   СТАТУТ
                                    територіальної громади
                  селища Бабинці та села Буда-Бабинецька
  
 
 
 
2008 рік
                                              СТАТУТ
територіальної громади селища Бабинціта села
Буда-Бабинецька Бородянського району
 Київської області
         Територіальна громадаселища Бабинці та села Буда-Бабинецька  Бородянського району Київської області є основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування, які нею здійснюються як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
         Територіальна громадаселища Бабинці села Буда-Бабинецька складається з громадян України, які постійно проживають у межах селища та села  та добровільно об’єднались в одну територіальну громаду, які діють як суб’єкти права власності та на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” можуть утворити відповідні органи місцевого самоврядування.
         Членами територіальної громади є також громадяни інших країн та особи без громадянства, які протягом останніх 5 років проживають на території села.
                                   ПРЕАМБУЛА
            Ми, депутати Бабинецької селищної  ради V скликання, діючи від імені та в інтересах територіальних громад селища Бабинці   та села Буда-Бабинецька, об’єднані єдиною долею та розуміючи свою відповідальність за долю селища та села перед сьогоденням та майбутнім, реалізуючи право кожної людини та гідні умови життя, безпечне довкілля, вільний розвиток особистості, поважаючи пам’ять наших предків, бажаючи зберегти і далі розвивати духовний, культурний, науковий, промисловий потенціал села, забезпечити його процвітання та благоденство, приймаємо цей Статут.
Цей Статут, відповідно до Конституції України і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування селища  форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадоюселища Бабинці та села Буда- Бабинецька  функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища Бабинці та села Буда-Бабинецька , статус органів самоорганізації населення.
Місцеве самоврядування в селах селища Бабинці   та села Буда- Бабинецька (надані для мети цього Статуту використовується – місцеве самоврядування) – це визнане та гарантоване державою право та реальна знатність територіальної громади сіл самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб сільського самоврядування вирішувати питання сільського значення в межах Конституції України і законів України.
Селищне  самоврядування здійснюється територіальною громадою безпосередньо або органами місцевого самоврядування.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛИЩА
Стаття 1.1.1. В грамоті, складеній 10 березня 1705 р., свідчиться, що Бабинці разом з іншими сусідніми селами передаються в оренду строком на три роки Самуїлу Шумлянському його родичем Йосифом Шумлянським, уніатським єпископом (Архів, ч. 1, т.4).
В 1764 р. в селі збудовано дерев’яну церкву (сьомого класу), до приходу якої було приписано Бабинську Гуту, Рудню Шибенську, Голинь. Церква мала 38 десятин землі (Похилевич. Перечень Георг. Назв. Киев. губ.).
14 жовтня 1780 р. Бабинці віддаються у володіння митрополиту Радомишльського церковного округу Язону Смогоржевському. Коли в 1794 р. землі Полісся переходять до Росії, Катерина ІІ щедро роздає маєтки своїм прибічникам. Бабинчани стали власністю нового господаря – графа Карла фон Бакена. Після цього феодала бабинецький маєток переходить у спадщину його родичу – камергеру Івану Остенсакену (Архів, ч. 1, т. 4).
В 1840 р. Остенсакен продає Бабинці поміщику Феліксу Семеновичу Ільяшевичу. В селі жило тоді 303 чол., землі було 2835 десятин. Земельні надалі, які давалися селянам, були малородючими. Щоб прожити, місцеві селяни займалися збиранням грибів, ягід, убогим землеробством та випалювали поташ на продаж (Похилевич).
Після скасування кріпацтва становище селян не стало кращим. Дочка поміщика Ільяшевича вийшла заміж за Родзянка Валентина Миколайовича, який промотав свій маєток і з’явився в Бабинцях, щоб заволодіти маєтком дружини. В 1900 р. поміщик мав 1649 десятин землі, 43,5 десятин належало церкві, 800 десятин поміщик продав і вони потрапили до рук інших станів. Лише 342,5 десятини було в руках тих, хто на цій землі працював, поливаючи її своїм потом і кров’ю (перечень геор. назв. Киев. губ., 1909). Родзянко пиячив і гуляв. Про постійні оргії в поміщицькому маєтку знало все село, немало сліз було пролито скривдженими паном селянами. Витрати на панські примхи були немалі, довелося панові продати ще частину землі.
Отож у Бабинцях з’явився новий пан – Запольський. Жили селяни злиденно. Убоге землеробство не рятувало від голоду. Бабинчанам сусідні жителі і прізвисько дали відповідне: “жебраки”, “старці”.Від голодної смерті трохи рятував склозавод, який виник у 60-х роках ХІХ ст. Селяни возили скляний посуд до Києва, посилали своїх дітей на допоміжні роботи на завод, йшли в найми до пана Запольського, в маєтки сусідніх поміщиків. Заможніші брали в оренду землю у поміщика Родзянко. Безземелля і малоземелля – основний бич бабинчан до 1917 р.
З радістю довідалися жителі Бабинець про жовтневу революцію 1917 р. Буремні роки громадянської війни зачепили і маленькі Бабинці. Тут побували і німецькі окупанти, і гетьманці, і каральні загони денікінців і білополяків. Грабіжники розорили жителів села догола.
На світанку 22 червня 1941 р. жителі Бабинець прокинулися від незрозумілих вибухів. Київ та його околиці були атаковані фашистськими бомбардувальниками. Бабинчани стали на захист Вітчизни. Сотні чоловіків поповнили ряди Червоної Армії, 98 жінок і дівчат виїхало на будівництво оборонних споруд, група молоді пішла в партизани.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни селище почало заліковувати   рани. Жителі села самовіддано трудилися на відбудові цехів склозаводу, методом народної будові спорудили будинок для школи на чотири класні кімнати . В 1951 р. почалася реконструкція склозаводу.             
Стаття 1.1.2. Селище Бабинці розміщене на 50 км на захід від Києва, за 7 км від залізничної станції Клавдієве. Нічим особливим не відзначилося в історії, але має своє минуле.
В історичних джерелах про пояснення назви точної версії немає. Але серед жителів селища передається така легенда. На березі р. Гниловод, яка впадала у Здвиж, було поселення з невідомою назвою. Люди обробляли поля, збирали гриби, ягоди. Та ось на руські землі прийшли татаро-монголи (1240 р.). Нависла загроза і над поселенням на березі річки. Всі жителі вийшли назустріч ворогові. Багато загинуло, а хто вцілів – сховалися в лісі. Коли вороги пішли, жінки повернулися і почали відновлювати село. Нове поселення і стали називати Бабиним, а пізніше – Бабинцями.
Та в одному документі (1544 р.) мова йде про володіння польських панів біля Києва. Там є такі прізвища власників: Бабинські, Козинські. Чому були такі прізвища? Можливо від назви села, а можливо село називалось від імені власників.
Найдавніші люди жили на високому березі річки (там, де зараз вул. Калініна). Поселення виникло 5-4 тис. років до н.е. Жителі займались мисливством і ловлею риби, користувалися кам’яними знаряддями праці. У садибі Холоденка Івана Саковича знайдено кам’яну сокиру-молоток. Землю жителі села почали обробляти близько 2 тис. років до н.е. На захід від селища знайшли горщик з просом, розкопані невеликі вогнища. Люди почали переходити до осілого способу життя.
Про життя наших предків у ІХ-ХІІІ ст. не лишилося ніяких документів. Невідомо, як вони жили, чим займалися. Недалеко від села (за 100 км на південь) проходив торговий шлях, який зв’язував древній Київ і м. Коростень – центр племені древлян, до якого відновилися і наші предки. Коли татаро-монголи напали в 1240 р. на м. Київ і захопили його, вони пішли далі, на захід. Один із загонів загарбників напав на наше село (так розповідається в давній легенді). Мужньо і хоробро оборонялися люди села, але не змогли протистояти ворогам.
В 1254-1255 рр. жителі всіх сіл поріччя Тетерева приєдналися до військ князя Данила Галицького і боролися з татаро-монголами за свободу.
В ХІІІ ст. за 4 км на північний захід від Бабинець з’явилося невеличке поселення Рудня Шибенська, жителі якого вміло плавити залізо. Тут розташувалися рудні. Це були невеличкі підприємства.
В 1363 р. на м. Київ напав син литовського князя Ольгерда – Володимир. Жителі Київщини добровільно стали на бік литовських князів, і вся територія її без особливих зусиль Литви була приєднана до литовських володінь. Бабинчани теж потрапили в залежність, стали литовськими підданими.
В 1554 р. селом володіли шляхтичі, яких назвали Бабинецькими. Основне заняття бабинецьких селян в цей час – землеробство.
В 1569 р. Київщина ввійшла до складу Польської держави (Речі Посполитої).
В 60-х роках ХVII ст. Бородянка належала гетьману Івану Виговському, а Бабинці, мабуть, теж йому або комусь іншому з козацької старшини. Після підписання мирного договору між Росією і Польщею в 1667 р. село стає кріпацьким, належить польським феодалам. А в 1794 р. територія Придніпров’я (Правобережжя приєднується до Росії (поділи Польщі); Полісся стає власністю нового господаря – Карла фон Сакена, який був вихідцем з Ліфляндії чи Курляндії.
У 60-х роках ХІХ ст. з’явився новий господар – Родзянко Валентин Миколайович. Частину землі у Родзянка купив фон Шен, який подарував її своєму внукові – Запольському.
Стаття 1.1.3. На 1941 р. ще не всі населені пунктиБородянщини були радіофіковані і тому про напад фашистської Німеччини почули вже десь опівдні 22-го червня. Чулись вибухи, тому що вранці на Київ вже були скинуті ворожі бомби. 98 жінок і дівчат поїхали на будівництво оборонних споруд.
В серпні 1941 р. за 3 км від села йшов уже бій. Німці увійшли в село. В будинку, де раніше жили працівники заводоуправління, розмістився староста. Почалися грабежі: тягнули свиней, корів, птицю.
З села вивезли 300 голів худоби. В кого вона залишилася, треба було платити податок – 700 л молока на рік.
Начальника поліції Платова запам’ятали, як він цілими днями ходив по селу ходив з гумовою палицею в руках. 34 жителів Бабинець відправили на роботу до Німеччини.
На весні 1942 р. група молоді вирішила піти в партизани (В. Камінська, В. Главацький, В. Журбенко). Вони встановили зв’язок з партизанами. Більше 30 чоловік з Бабинець стали учасниками Першого Бородянського партизанського загону.
Партизани загону на дорозі Київ-Іванків підривали машини, вбивали поліцаїв, вбили начальника поліції у Бабинцях, роздавали зерно, розбили молоко пункт.
7 листопада 1943 р. фашисти почали тікати з Бабинець, спалили приміщення школи, в якій вони влаштували продовольчий склад. Вранці в селі з’явилися наші розвідники, а ввечері – війська. Більше 300 жителів села боролися з фашистами в лавах діючої армії.
Стаття 1.1.4. (Про символіку селища )
Глава 1.2. ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ
            Статут територіальної громади – систематизоване зведення принципів, норм та правил, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування відносин територіальної громади з державою та іншими суб’єктами права.
Статут територіальної громади селища Бабинці має найвищу юридичну силу відносно актів, які приймають в системі місцевого самоврядування за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.
Дія Статуту поширюється на всю територію села та на територію, що знаходиться поза його межами, але які у відповідності з законодавством відчужені від потреб територіальної громади.
Статут відповідає положенням Конституції України, Європейській хартії про місцеве самоврядування, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншим Законам України, Указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України
У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції України, Європейської хартії та Законам України, Указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.
Органи місцевого самоврядування відстоюють інтереси територіальної громади усіма доступними засобами аж до звернення суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади, гарантовану Конституцію України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Стаття 1.2.1. За час впровадження Статуту видається, розповсюджується і вивчається у всіх підрозділах селищної ради. Всі посадові особи селищної ради проходять іспити на предмет знання Статуту територіальної громади селища Бабинці.
З метою ознайомлення населення зі Статутом, його повний текст видається у вигляді брошури, тиражем, що задовольняє громаду селища. Селищна рада приймає рішення про постійне доведення Статуту до населення, яке передбачає:
·       вивчення Статуту в загальноосвітній школі селища на окремих уроках правознавства та історії України;
·       роз’яснення положень Статуту у місцевих ЗМІ.
     Впровадження таких заходів узгоджується із відповідними відомствами.
Стаття 1.2.2. Офіційне тлумачення положень Статуту може давати лише селищна рада. Рішення селищної  ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймається 2/3 загального складу селищної ради.
Підставою для внесення змін і доповнень до Статуту є підготовлені відповідним чином:
·        звернення селищного голови;
·        звернення постійних комісій ради;
·        звернення третини депутатів від загального складу ради.
Пропозиції щодо змін та уточнень Статуту можуть розроблятись і вноситись до селищної  ради об’єднаннями громадян, окремими жителями.
Глава 1.3. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ СЕЛИЩНОГО  САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВАМИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ОРГАНІЗІЦІЯМИ
Стаття 1.3.1. Органи та посадові особи у взаємозв’язках є органами державної влади діють у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку селища і реалізації в селищі функцій  виконавчої влади.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування підконтрольні з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади.
Стаття 1.3.2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють органам судової влади і прокуратури в їх діяльності, надають, у передбачених законодавством випадках, допомогу в здійсненні їх функцій.
Стаття 1.3.3. Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на території селища , базуються на дотриманні визначених формою власності підприємств і організацій, джерелами фінансування і характером їх діяльності.
Підприємства, установи і організації, які перебувають у комунальній власності селища, підпорядковані, підзвітні і підконтрольні органам місцевого самоврядування.
Відповідні органи та посадові особи місцевого самоврядування:
·        утворюють, реорганізують і ліквідують комунальні підприємства, установи і організації селища  в порядку, визначеному чинним законодавством;
·        призначають та звільняють з посади їх керівників;
·        затверджують Статути комунальних підприємств, установ і організацій;
·        встановлюють у порядку і в межах, визначених законодавством, ціни, тарифи на продукцію і послуги комунальних підприємств;
·        приймають відповідно до закону рішення про відчуження об’єктів комунальної власності;
·        контролюють ефективність і законність використання майна в порядку визначеному чинним законодавством.
          З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності селища, органи і посадові особи місцевого самоврядування будують свої взаємини на договірній та податковій основі.
На цій основі можуть прийматись рішення:
·        надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до селищного  бюджету;
·        згоди на зміну функціонального призначення об’єктів соціальної сфери,  якими управляють ці підприємства, установи і організації;
·        встановлення норм та правил господарської діяльності з питань екологічної безпеки, соціально-економічного і культурного розвитку селища;
·        розміщення замовлень та проведення робіт по благоустрою селища, обслуговування населення, будівництва та ремонту житла, не житлових будинків, виконання інших робіт за рахунок селища  або залучених коштів підприємств, установ і організацій.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 2.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
          Стаття 2.1.1 Система місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цього Статуту складається з:
·        селищної територіальної громади;
·        селищної ради – представницького органу місцевого самоврядування;
·        селищного  голови;
·        органів самоорганізації населення.
Стаття 2.1.2. Розмежування повноважень між елементами системи  місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цього Статуту.
Глава 2.2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА СЕЛИЩА
Стаття 2.2.1. Територіальною громадоюселища  є сукупність усіх жителів, які мешкають на території селища Бабинці села Буда-Бабинецька.
Селищна  громада є єдиним повноважним господарем комунального майна, селищного бюджету.
Селищна рада шляхом вільного волевиявлення в порядку, встановленому законодавством, обирає селищну раду і селищного голову та доручає їм організацію суспільної частки своєї життєдіяльності, створення умов економічного, екологічного, соціально-культурного розвитку селища .
Селищна рада і селищний голова, які обрані селищною  громадою, є повноважними суб’єктами самоврядування і діють згідно потреб та інтересів жителів селища  і звітують перед ними відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.
Стаття 2.2.2. Члени селищної  громади – громадяни України, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недієздатними, є активними суб’єктами місцевого самоврядування, можуть бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь в селищних референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватись іншими, передбаченими Конституцією України, Законами України та цим Статутом правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Стаття 2.2.3. Для відзначення жителів, громадян України та інших держав, які мають видатні заслуги перед селищною  громадою, зробили особистий внесок у соціально-економічний розвиток селища, примноження цінностей селища, зміцнення місцевого самоврядуванняі місцевої демократії, засновані селищні відзнаки.
У залежності від заслуг перед селищем  та відповідно до положень про селищні відзнаки, за рішенням селищної  ради, громадяни України та інших держав можуть бути нагороджені однією або кількома із таких відзнак:
·        Звання Почесного громадянина селища Бабинці, села Буда-Бабинецька ;
·        Подяка селищної ради;
·        Почесні грамоти й Дипломи;
·        Фахові почесні звання;
·        Премії і цінні подарунки.
Положення про відзнаки і почесні звання селища Бабинці, села Буда-
Бабинецька приймає селищна  рада.
Стаття 2.2.4. Формами безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування є:
·        референдум;
·        селищні вибори;
·        загальні збори;
·        колективні та індивідуальні звернення жителів селища до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
·        участь у роботі самоорганізації населення, інші, не заборонені законом форми.
Глава 2.3. СЕЛИЩНИЙ  РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 2.3.1. Селищний референдум у селищі  – реалізація права на безпосереднє здійснення самоврядування, прийняття шляхом загального голосування рішень з питань, віднесених до місцевого самоврядування.
Не можуть бути внесені на референдум питання про бюджет селища, скасування податків, питання, віднесені Законом до відання органів державної влади, суду і прокуратури.
Порядок підготовки та проведення селищного референдуму визначається Законами України, які мають виборче право, зібраних у двотижневий термін для одержання підписних листів ініціативною групою.
         Стаття 2.3.2. Із найбільш важливих питань селищного  життя і для врахування позиції населення селищний голова і селищна рада можуть проводити селищні консультативні референдуми та соціологічні опитування, наслідки яких не мають обов’язкового характеру.
Стаття 2.3.3. Рішення селищного  референдуму та результати голосування оприлюднюються селищним  головою, протягом десяти днів, після його проведення, після чого воно набуває чинності.
Глава 2.4.  СЕЛИЩНІ ВИБОРИ
Стаття 2.4.1. Селищні вибори – це обрання депутатів селищної ради та селищного голови, шляхом голосування жителів селища  – активних суб’єктів місцевого самоврядування, у відповідності з діючим законодавством.
Стаття 2.4.2. Селищні  вибори є вільними і відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та Законом загального, рівного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування.
Глава 2.5. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
Стаття 2.5.1. Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються по будинках, вулицях, житлових комплексах з метою:
·        обговорення питань  селищного  значення, питань, які мають важливе значення для відповідної внутрішньо-селищної територіальної громади;
·        обрання органів самоорганізації населення;
·        заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів посадових осіб селищного  самоврядування;
·      прийняття рішення про місцеві податки, про добровільні та благодійницькі внески жителів селища  – членів відповідної внутрішньо-селищної  територіальної громади і юридичних осіб, фондів територіальної громади або органів самоорганізації населення для громадських потреб.
Стаття 2.5.1. У роботі загальних зборів, за місцем проживання, мають право брати участь жителі селища  –  активні суб’єкти місцевого самоврядування, які проживають на відповідній території, можуть брати участь народні депутати України, селищний голова, депутати обласної, районної та селищної ради, посадові особи органів місцевого самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян.
Стаття 2.5.2. Загальні збори громадян можуть скликатись селищним головою, селищною  радою, її виконавчим комітетом, відповідним органом самоорганізації населення та за пропозицією, не менш як однієї третини від загальної кількості громадян, які проживають на відповідній території. Рішення про скликання зборів оприлюднюється не пізніше як за 7 днів до їх проведення, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, що передбачаються на їх обговорення.
Стаття 2.5.4. Загальні збори є правомочними за умови присутності на них не менше половини громадян – членів відповідної внутрішньо-селищної територіальної громади. Загальні збори проводить селищний голова, керівник органу самоорганізації населення, або особа, визначена органом, який скликав загальні збори громадян. Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар.
Стаття 2.5.5. Загальні збори громадян приймають рішення з питань, які розглядаються відкритим чи таємним голосуванням, більшістю голосів, від загальної кількості присутніх.
Стаття 2.5.6. Рішення загальних зборів є обов’язковими для органів громадян самоорганізації населення, враховуються органами і посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, маючи рекомендаційний характер.
Глава 2.6. КОЛЕКТИВНІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗВЕРНЕННЯ ЖИТЕЛІВ СЕЛИЩА  ДО ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 2.6.1. Жителі селища , незалежно від їх віку та громадянства, мають право направляти колективні та індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, особисто звертатись до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.
Стаття 2.6.2. Колективними вважаються ті звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що підписані не менше як десятьма жителями селища. Колективні звернення, з кількістю підписів більше п’ятдесяти, розглядаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування у першочерговому порядку.
Глава 2.7. ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ
         Стаття 2.7.1. Жителі селища  мають право брати участь у громадських слуханнях – зустрічатись з депутатами та посадовими особами органів селищної ради.
На громадських слуханнях:
·        заслуховуються доповіді, інформації про роботу селищного голови, селищної ради, постійних комісій селищної  ради, депутатів, виконавчих органів селищної  ради та посадових осіб, органів самоорганізації населення;
 –   обговорюються проекти рішень селищної  ради та її виконавчого комітету з метою внесення пропозицій щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.
Стаття 2.7.2. Громадські слухання проводяться з ініціативи селищного голови, селищної  ради, або постійної комісії, органів самоорганізації населення та з ініціативи жителів селища , за наявності колективного звернення, яке має не менш як 500 підписів.
Стаття 2.7.3. За результатами громадського слухання можуть вноситися пропозиції. Пропозиції вважаються внесеними, якщо за них проголосувало більше половини жителів селища , які взяли участь у громадських слуханнях.
Про результати громадського слухання секретар селищної  ради інформує жителів селища  в десятиденний термін.
Стаття 2.7.4. Порядок скликання та проведення громадських слухань визначаються “Положенням про громадські слухання в селищі Бабинці ”, яке затверджується рішенням селищної  ради.
Глава 2.8. МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ
Стаття 2.8.1. Жителі селища  мають право ініціювати розгляд селищним головою, селищною радою, іншими органами місцевого самоврядування будь-якого питання, віднесеного Конституцією України до відання місцевого самоврядування.
Суб’єктами права місцевої ініціативи можуть бути:
·        гурт селищної громади (чисельність не менше 20 чоловік);
·        селищний осередок політичної партії чи громадської організації, зареєстрований Міністерством юстиції України;
·        трудовий колектив підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності.
Стаття 2.8.2. Правотворча ініціатива передбачає для суб’єктів права селищної  ініціативи внесення до селищної  ради проекту нормативно-правового Акту з питань, віднесених до відання ради.
Проекти нормативно-правових Актів, внесених порядку місцевої ініціативи, які підтримані підписами не менш як десяти відсотків жителів селища – активних суб’єктів місцевого самоврядування, підлягають оприлюдненню та першочерговому розгляду на сесії селищної  ради.
Стаття 2.8.3. Розгляд проекту нормативно-правового Акту, внесеного в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні з обов’язковою участю ініціаторів проекту.
Стаття 2.8.4. Рішення, прийняті органами і посадовими особами з питань, ініційованих в порядку місцевої ініціативи, підлягають оприлюдненню.
Глава 2.9. УЧАСТЬ У РОБОТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РОБОТА НА ВИБОРНИХ ПОСАДАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 2.9.1. Жителі селища  мають право бути присутніми на відкритих засіданнях селищної ради. Особи, які виявили бажання відвідати відкрите засідання селищної ради, повинні не пізніше як за три дні до її відкриття подати відповідну заяву на ім’я селищного голови або секретаря ради, на якого покладається обов’язок організувати такі відвідання.
У разі неможливості забезпечити відвідання жителями селища сесії селищної ради у залі засідань селищної ради секретар ради повинен вирішити питання про проведення відкритого засідання селищної  ради в іншому приміщенні.
Відмова жителями селища у відвіданні сесії селищної  ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі і може бути підставою для порушення питання про недовіру до секретаря ради.
Стаття 2.9.2. Жителі селища  мають право, без будь-яких обмежень, бути присутні і виступати на громадських слуханнях, що проводяться постійними комісіями селищної  ради, у зв’язку з розробкою проектів селищного  бюджету та програм соціально-економічного і культурного розвитку, проектів рішень ради з питань, які викликають суттєвий громадський інтерес.
При обговоренні цих питань жителям селища  забезпечується можливість вільно висловлювати свою позицію і вносити пропозиції.
Стаття 2.9.3. Жителі селища  мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов’язаних із реалізацією їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування.
          Стаття 2.9.4. Жителі селища мають право на роботу на засадах селищного  самоврядування. На вакантні посади (крім виборних) в системі місцевого самоврядування посадовці призначаються селищним  головою на конкурсній основі, за висновками конкурсної комісії селищної  ради та пропозиціями постійних депутатських комісій селищної  ради.
Глава 2.10. ІНШІ ФОРМИ УЧАСТІ ЖИТЕЛІВ СЕЛИЩА У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВААННЯ
Стаття 2.10.1. Перелік форм участі жителів селища у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.
Органи і посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню форм участі жителів селища  у здійсненні місцевого самоврядування.
Стаття 2.10.2. Крім передбачених главами 2.3. – 2.9. цього Статуту, можуть бути використані такі форм участі жителів селища у здійсненні місцевого самоврядування:
·        членство в комісіях, які утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах місцевого самоврядування (перелік цих комісій визначається рішенням селищної  ради, а Положення про комісії затверджується рішенням селищної  ради);
·        участь у роботі громадських рад, що утворюються при селищній раді з метою вивчення потреб окремих категорій жителів селища  та існуючої практики надання їм соціальних послуг у системі селищного  самоврядування, залучення їх до здійснення місцевого самоврядування (за Рішенням селищної  ради при ній можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, тощо). Положення про ці ради розробляються виконавчим комітетом селищної  ради та затверджується рішенням селищної  ради;
·        участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень селищної ради з питань, що мають суттєве значення для громадян, визначають основні напрямки соціально-економічного і культурного розвитку селища та села ;
·        виконання громадських робіт з благоустрою території селища та села ;
·        надання матеріальної і фінансової допомоги місцевого самоврядування у формі добровільних пожертв, внесків до благодійних фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування, внесків до благодійних фондів, утворених з метою надання допомоги соціально незахищеним жителям селища та села або з метою сприяння культурному і духовному розвитку;
·        надання послуг соціально незахищеним жителям селища та села .
РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 3.1.1. Системи органів і посадових осіб місцевого самоврядування складають:
·        представницький орган місцевого самоврядування – селищна рада; селищний голова;
·        виконавчі органи місцевого самоврядування – виконавчий комітет.
 
Стаття 3.1.2. Селищний голова, селищна  рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність з реалізації функцій місцевого самоврядування за дорученнями громади, від її імені та в її інтересах .
Виконавчий комітет селищної  ради здійснює делеговані йому повноваження органів виконавчої влади.
         Стаття 3.1.3. Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності, гласності, пріоритету прав і свобод людини.
         Стаття 3.1.3. Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності, гласності, пріоритету прав і свобод людини, підконтрольність та підзвітність перед селищною громадою, розподілу повноважень представницької та виконавчої гілок селищної влади, професіоналізму та компетентності посадових осіб місцевого самоврядування.
Глава 3.2. СЕЛИЩНА  РАДА
         Стаття 3.2.1. Селищна  рада є представницьким органом місцевого самоврядування-єдиним органом представницької влади громади-формується шляхом вільних виборів.
         Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів селищної ради визначаються Конституцією України і Законами України, цим Статутом.
         Стаття 3.2.2. Загальний склад селищної ради визначається селищною  радою відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рішенням, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів селищної ради. До складу селищної  ради входять депутати, які обираються жителями селища  на основі загального, рівного, прямого виборчого права, шляхом таємного голосування, терміном на чотири роки.
         Крім депутатів, до складу селищної  ради входить, за посадою, селищний  голова.
         Стаття 3.2.3. Депутат селищної ради -особа, яка набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
         Депутат селищної ради не може мати іншого представницького мандата. Депутат селищної  ради не може обіймати посади в системі місцевого самоврядування, крім секретаря ради.
         Повноваження депутатів селищної  ради починаються з моменту офіційного оприлюднення селищною виборчою комісією результатів виборів депутатів селищної ради. На першій сесії селищної  ради нового скликання депутати селищної ради приймають присягу-такого змісту:
         „Я, приступаю до виконання депутатських повноважень і урочисто присягаю дотримуватись Конституції України і Законів України, нормативних актів місцевого самоврядування, сумлінно виконувати свої обов’язки, захищати інтереси виборців свого округу, територіальної громади селища”.
Особи, які відмовилися скласти присягу у встановлений селищною радою термін, за рішенням селищної  ради позбавляються права брати участь в обговоренні питань, які розглядаються радою.
         Повноваження депутатів селищної  ради припиняються одночасно із припиненням повноважень селищної  ради у випадках, передбачених Законом.
         Повноваження депутата селищної ради за рішенням ради припиняються достроково у разі:
– Складення повноваження за особистою заявою;
– Припинення громадянства України;
– Виїзду на постійне місце проживання за межі регіону(району);
– Визнання його судом недієздатним, померлим, або безвісно відсутнім;
– Набрання незаконної сили обвинувального вироку щодо нього;
– Смерті депутата.
У разі відмови депутата селищної  ради скласти присягу або брати участь у роботі селищної  ради протягом одного року рада може звернутися до суду із проханням вирішити питання про дострокове припинення його депутатських повноважень у судовому порядку.
Депутат селищної  ради не рідше одного разу на рік звітує перед своїми виборцями на громадських слуханнях.
Стаття 3.2.4. Основною організаційною формою роботи селищної  ради є її сесія, яка складається з пленарних засідань селищної  ради, засідань постійних та інших комісій ради.
Порядок скликання чергових та позачергових засідань селищної ради визначається Законом та регламентом селищної  ради, який приймається рішенням селищної ради.
Регламентом селищної ради визначаються порядок підготовки і розгляду на сесіях селищної  ради питань порядку денного, порядок і процедура прийняття рішень селищної  ради.
Пленарні засідання селищної  ради проводяться в залі засідань селищної ради, а в разі необхідності –в іншому приміщенні селища , за рішенням.
На сесіях селищної ради головує селищний  голова, за його відсутності –секретар селищної  ради.
На сесіях селищна  рада розглядає найважливіші питання, віднесенні до відання місцевого самоврядування, за винятком питань, які у відповідності з принципом розподілу влади віднесені до відання селищного  голови і виконавчих органів селищної  ради.
Пропозиції до порядку денного сесії селищної ради можуть вноситись селищним головою, депутатами селищної  ради, виконавчим комітетом селищної  ради, загальними зборами громадян та суб’єктами права місцевої ініціативи. Сесія селищної  ради проводиться гласно. На сесії мають право бути присутні жителі селища , представники зборів масової інформації, політичних партій та громадських організацій. Селищна  рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.
Рішення селищної  ради приймаються відкритим або таємним голосуванням. Рішення, прийняті на сесії, підписує селищний  голова.
Загальнообов’язкові рішення селищної ради, які стосуються всієї територіальної громади селища, оприлюднюються у друкованих ЗМІ, засновником або співзасновником яких є селищна  рада.
Стаття 3.2.5. Строк повноважень селищної ради чотири роки. Селищна рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від встановленого радою складу.
Повноваження селищної  ради починаються з моменту офіційного повідомлення селищною виборчою комісією про обрання необхідної кількості депутатів.
Повноваження селищної  ради припиняється в день офіційного оголошення територіальною виборчою комісією про обрання селищної  ради нового скликання. Підстави і порядок дострокового припинення повноважень селищної  ради визначається діючим законодавством.
Глава 3.3 ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ
Стаття 3.3.1. Постійні комісії селищної  ради є постійно діючими робочими органами, які обираються з числа депутатів ради на термін її повноважень для вивчення попереднього розгляду і підготовки питань, які віднесені до відання ради, її виконавчих органів.
Постійна комісія для вивчення питань, віднесених до її відання може створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.
За результатами вивчення і розгляду питань постійна комісія більшістю голосів від її загального складу приймає висновки і рекомендації.
Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами і організаціями, яким вони адресовані.
Постійні комісії є підзвітними та відповідальними перед селищною радою.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом селищної  ради та „Положенням про постійні комісії”, яке затверджується селищною  радою.
Стаття 3.3.2. Депутати селищної  ради можуть об’єднуватись на основі їх взаємної згоди у депутатські групи, фракції, клуби та інші добровільні громадські об’єднання, які утворюються на постійний чи тимчасовій основі.
Депутатські об’єднання формуються за територіальними виборчими або партійними принципом за умови, що до складу кожного з них входить не менш, як три депутати.
Депутат може входити до складу не більш двох депутатських об’єднань.
Порядок утворення та реєстрації депутатських об’єднань, їх повноваження та гарантії діяльності визначаються регламентом селищної ради.
Стаття 3.3.3. Посадовою особою селищної  ради, яка відповідає за організацію її роботи і працює в раді на постійній основі, є секретар ради.
Секретар ради обирається селищною радою за пропозицією селищного голови з числа її депутатів на термін повноважень ради відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.
Глава 3.4. СЕЛИЩНИЙ  ГОЛОВА
Стаття 3.4.1. Селищний  голова є головною посадовою особою територіальної громади селища  та за посадою, очолює виконавчий комітет селищної  ради і головує на засіданні селищної ради.
Селищний голова обирається жителями селища  –активними суб’єктами місцевого самоврядування, терміном на чотири роки, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.
Порядок обрання селищного голови визначається законом.
Селищний  голова має клейноди: знак і прапор. Положення про опис і використання клейнодів селищного голови затверджується селищною  радою.
Стаття 3.4.2. Повноваження  селищного  голови починаються з моменту офіційного оприлюднення селищною  виборчою комісією результатів виборів селищного  голови.
Селищний  голова при вступі на посаду приносить присягу такого змісту:
„Я, (ім’я, прізвище), законно обраний жителями селища селищний голова, приступаючи до виконання своїх повноважень, урочисто присягаю на вірність інтересів територіальної громади. Зобов’язуюсь дотримуватись Конституції України, Законів України, поважати і охороняти права і свободи людини і громадянина, сприяти виконанню рішень ради і її виконавчих органів, постійно дбати про піднесення добробуту селищної громади, про соціально-економічний та культурний розвиток нашого селища ”.
Якщо вибори селищного  голови проведені одночасно з виборами депутатів селищної ради, то присяга складається ним на першому пленарному засіданні новообраної селищної ради після складання присяги депутатами ради.
Стаття 3.4.3. Селищний  голова здійснює свої повноваження у відповідності до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Дострокове припинення повноважень селищного голови може бути здійснене відповідно до чинного законодавства та доповнень до регламенту ради .
У разі дострокового припинення повноважень селищного  голови проводяться позачергові вибори селищного  голови в порядку, передбаченому законом.
Стаття 3.4.4. Селищний  голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Селищний голова при здійсненні своїх повноважень користується тими ж гарантіями Статуту, що й депутати селищної ради.
Глава 3.5 ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
Стаття 3.5.1. Виконавчий комітет селищної  ради є виконавчим і розпорядчим органом місцевого самоврядування, який утворюється селищною  радою на час її повноваження.
Очолює виконавчий комітет селищний  голова, а в разі відсутності селищного  голови або неможливості виконання своїх обов’язків роботу виконавчого комітету організовує секретар.
Виконавчий комітет є юридичною особою, має свою печатку та інші реквізити юридичної особи.
Повноваження виконавчого комітету визначаються законом.
Стаття 3.5.2. Кількісний склад виконавчого комітету селищної ради визначається селищною  радою, персональний склад затверджується радою за пропозицією селищного  голови.
Виконавчий комітет селищної ради утворюється у складі селищного голови, секретаря, головного спеціаліста, ін. осіб.
До складу виконавчого комітету не можуть бути включені депутати селищної  ради, крім секретаря ради, який входить до складу виконавчого комітету за посадою.
Стаття 3.5.3. Виконавчий комітет є підзвітний селищній  раді, а з питань здійснення повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам влади.
Селищний голова звітує селищній раді про роботу виконавчого комітету.
Селищна  рада, з власної ініціативи або з ініціативи жителів селища , може висловити недовіру виконавчому комітету в повному складі чи його окремим членам.
Ініціатива жителів селища про недовіру виконавчому комітету повинна бути підтримана не менш як 10% зареєстрованих жителів – активних суб’єктів місцевого самоврядування.
Висловлення селищною радою недовіри тягне за собою відставку всього складу виконавчого комітету або окремих його членів. Відставку приймає селищний  голова.
Підстави, з яких висловлюється недовіра, підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації.
Стаття 3.5.4. Організаційно-технічне та інформаційне забезпечення роботи виконавчого комітету здійснює секретар, який призначається на посаду селищним  головою і відповідальний перед ним.
Стаття 3.5.5. Виконавчий комітет селищної  ради, в межах своїх повноважень, приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його пленарних засіданнях більшістю голосів від його загального складу і підписуються селищним головою, а в разі його відсутності-особою, яка його заміщує
РОЗДІЛ 4. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Глава 4.1 СИСТЕМИ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 4.1.1. Органи самоорганізації населення у кількості не менше десяти членів територіальної громади утворюються на підставі рішення селищної ради з ініціативи жителів селища.
Стаття 4.1.2. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації, визначається рішенням селищної  ради.
Стаття 4.1.3. Органи самоорганізації населення обираються на термін повноважень селищної  ради.
Стаття 4.1.4. Персональний склад органу самоорганізації населення визначається загальними зборами.
Стаття 4.1.5. Порядок формування, повноваження та порядок роботи органу самоорганізації населення визначається Положенням про відповідний орган самоорганізації населення, яке затверджується селищною радою.
РОЗДІЛ 5. МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 5.1. КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ СЕЛИЩА
Стаття 5.1.1. До комунальної власності селища належить земля і інші природні ресурси, комунальні підприємства селища , заклади і установи культури, освіти, спорту, соціального обслуговування та інше майно, яке зареєстроване у визначеному Законом порядку, як власність селища.
Комунальна власність селища складає комунальний житловий та не житловий фонд селища , доходи бюджету селища , позабюджетні, соціальні та інші кошти, депозити селища у банківських установах, цінні папери та інші передбачені чинним законодавством фінансові ресурси, паї у майні суб’єктів підприємницької діяльності.
До комунальної власності селища відноситься нерухоме майно, що передається селищу за рішенням суду, майно, що передається селищу вітчизняними юридичними та фізичними особами, вітчизняними благодійними фондами, громадянами.
Стаття 5.1.2. До об’єктів комунальної власності виключно громадського користування, які не можуть бути передані на користь юридичних та фізичних осіб, належать: об’єкти водопостачання, інженерні комунікації, пам’ятники культури і архітектури, вулиці, тротуари, парки, сквери, річки, водойми та їх берега, кладовища.
Стаття 5.1.3. Суб’єктом права комунальної власності селища є селищна рада, яка здійснює це право безпосередньо (селищний референдум) та через органи і посадові особи місцевого самоврядування.
Селищна рада, виконавчий комітет, відділи, управління ради здійснюють щодо об’єктів комунальної власності селища всі майнові операції.
Селищна рада дає попередню згоду на розпорядження такими об’єктами комунальної власності села: дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, бібліотеки, установи культури, лікарня, поліклініка, спортивні споруди, будинки, що використовуються для потреб управління селища, будинки не житлового фонду, якщо це пов’язано з переселенням їх наймачів, будинки та інші споруди, що підлягають продажу іноземним фізичним та юридичним особам.
Стаття 5.1.4. Оперативне управління об’єктами комунальної власності селища здійснюють виконавчі органи селищної ради, які готують пропозиції селищної ради про прийняття об’єктів до комунальної власності селища , дають згоду на здачу об’єктів комунальної власності в оренду, реалізовують затверджену рішенням селищної  ради програму приватизації комунального майна селища .
Стаття 5.1.5. Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності селища здійснює селищний  голова. Селищний  голова раз на рік інформує селищну  раду про стан комунальної власності селища , реалізацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.
Глава 5.2 . ФІНАНСОВА ОСНОВА
Стаття 5.2.1. Фінансова основа селища  складається з коштів селищного бюджету, позабюджетних селищних коштів селищної  ради та виконавчого комітету, фінансово-кредитних ресурсів, переданих селищу.
Стаття 5.2.2. Селище має право отримувати плату за користування землею, іншими природними ресурсами. Розмір плати встановлюється селищною  радою в межах, визначених законом.
Селище  може отримувати відшкодування за екологічні збитки, заподіяні на території селища  підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.
Стаття 5.2.3. Селище може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси із фінансовими ресурсами інших територіальних громад та державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування селищного  або регіональних програм.
Стаття 5.2.4. Селищна  рада або її органи можуть, в межах визначених законом, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності.
Глава 5.3. СЕЛИЩНИЙ  БЮДЖЕТ
Стаття 5.3.1. Селище  має власний бюджет, який затверджується щорічно після прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України.
Мінімальний розмір селищного бюджету повинен враховувати чисельність населення склад та гарантований державою мінімум бюджетної і соціальної забезпеченості, затвердженої Верховною Радою України при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Стаття 5.3.2. Бюджет селища  складається з двох розділів: поточного фінансування та бюджету делегованих повноважень.
Кошти поточного бюджету спрямовуються для поточних видатків, утримання об’єктів соціальної сфери, посадових осіб та апарату місцевого самоврядування, комунальних послуг, соціального обслуговування жителів селища, оплату видатків по селищним  позикам, а також спрямовуються за цільовим призначенням визначених згідно делегованих повноважень.
Стаття 5.3.4. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку селища, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, на фінансування субвенції та інших видатків, пов’язаних з розширенням відтворення. Ці кошти формуються з позичок, трансфертних платежів, наданих з інших бюджетів та коштів, виділених з бюджету поточного фінансування.
Стаття 5.3.5. В доходи  селищного  бюджету зараховуються місцеві податки і збори, фінансові санкції, сплачені платниками селищного бюджету у зв’язку з порушенням податкового законодавства, надходження від закріплених законом окремих загальнодержавних податків або їх частини відповідно до нормативів, затверджених у встановленому законом порядку, фінансові ресурси, передані селищу з Державного бюджету безпосередньо або розподілені через обласний, районний бюджет; надходження від приватизації або інших способів відчуження об’єктів комунальної власності селища; надходження від місцевих позик і лотерей; надходження від оренди майнових комплексів, що належать до комунальної власності селища, прибуток підприємств комунальної власності селища; кошти, що передаються з бюджетів інших територіальних громад для здійснення спільних проектів відповідно до Договору; доходи від розміщення бюджетних коштів у комерційних банках; штрафи та відшкодування за збитки; інші кошти, визначені селищною  радою, відповідно до законодавства України.
Дохідна частина бюджету селища повинна бути достатньою для виконання функцій селищного  самоврядування та наданих законом окремих органів виконавчої влади.
У разі недостатності розрахункового обсягу селищного  бюджету різниця фінансується за рахунок трансфертних платежів відповідно до діючого законодавства.
З метою збалансованості селищного бюджету селищна  рада може встановлювати граничний розмір його дефіциту, який фінансується за рахунок залучення доходів від місцевих позик та місцевих лотерей.
Стаття 5.3.6. Рішення що тягнуть за собою додаткові видатки, виконуються з моменту виділення бюджетних асигнувань на виконання цих рішень. Додаткові витрати місцевого бюджету, які виникли внаслідок прийняття закону або рішення, що передбачає збільшення обсягів фінансування делегованих повноважень або розширення контингенту бюджетних отримувачів в межах таких повноважень, підлягають компенсації за надання відповідних субвенцій, субсидій або дотацій з державного бюджету селищного  бюджету або відповідного зменшення бюджетних вилучень з селищного бюджету.
Стаття 5.3.7. Видаткова частина селищного бюджету окремо передбачає бюджет поточних видатків і бюджет видатків на розвиток селища.
Бюджет поточних видатків має передбачити видатки, пов’язані з виконанням самоврядних повноважень і видатки, які необхідні для здійснення наданих Законом окремих повноважень органів виконавчої влади.
Усі затверджені витрати фінансуються пропорційно загальним бюджетним надходженням. Видатки селищного  бюджету з врахуванням їх належності до обов’язкових, необов’язкових та заборонених приймаються селищною радою.
Стаття 3.5.8. Доходи селищного  бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в наслідок перевиконання дохідної частини бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають. Рішення про використання таких коштів приймається селищною  радою.
Кошти, отримані способами, передбаченими частиною першою цієї статті, можуть бути вкладені в акції, цінні папери.
Стаття 5.3.9. Селищний  бюджет повинен передбачити, згідно діючого законодавства, фонд передбачених видатків, який використовується селищним  головою для фінансування непередбачених видатків на підставі Положення „Про фонд непередбачених видатків селищної  ради”.
Видатки резервного фонду включаються до звіту про виконання селищного  бюджету з обґрунтуванням їх необхідності та ефективності. Про використання коштів фонду селищний  голова звітує на сесії селищної ради.
Стаття 5.3.10 Контроль за виконанням бюджету здійснює селищна рада.
Контроль за використанням коштів селищного  бюджету відповідними підприємствами, організаціями і установами здійснює виконавчий комітет.
Глава 5.4. ПОЗАБЮДЖЕТНІ (ЦІЛЬОВІ) І ВАЛЮТНІ ФОНДИ
Стаття 5.4.1. Селищна  рада може утворювати позабюджетні спец рахунки та визначати порядок використання коштів цих рахунків у відповідності із Законом.
Порядок формування та використання коштів позабюджетних спец рахунків визначається відповідними положеннями, які затверджуються рішенням селищної  ради .
Стаття 5.4.2. Позабюджетні кошти спецрахунків визначаються доходами і зборами, встановленими селищною радою на основі діючих нормативно законодавчих актів.
Цільові кошти збираються і направляються відповідно до Розпоряджень виконавчих органів за цільовим призначенням.
Валютні фонди включають добровільні і благодійні внески фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті та в іноземних цінних паперах.
РОЗДІЛ 6. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 6.1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ
Стаття 6.1.1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед місцевою громадою і надають жителям селища необхідну інформацію.
Стаття 6.1.2. Жителі селища мають право на отримання достовірної інформації про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може включати відомості про:
·        Структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;
·        Компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
·        Призначення та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
·        Зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого самоврядування;
·        Поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
·        Позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя селища ;
·        Порядок та періодичність подання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються селищною радою та селищним головою.
Стаття 6.1.3. Всі посадові особи місцевого самоврядування повинні щотижня проводити прийоми жителів селища з особистих питань.
Стаття 6.1.4. Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані враховувати в своїй діяльності позицію селищних осередків, політичних партій, громадських організацій, профспілок та інших об’єднань жителів селища , будувати з ними взаємини на основі партнерства, взаємної поваги і конструктивного співробітництва.
РОЗДІЛ VІІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
1.     Статут територіальної громади селища прийнято селищною радою.
2.     Статут підлягає реєстрації в органах юстиції і набуває чинності з моменту державної реєстрації.
3.     Статут є постійно діючим Актом, він не підлягає перезатвердженню новообраним складом селищної  ради.